This is a remarkably interesting and atmospheric photograph from pre-revolutionary Kyiv of the early 20th century. The image was taken in the studio of photographer V. Dukhnovsky, who worked on Bibikovsky Boulevard in Kyiv. The photograph is especially valuable not only as a Kyiv studio portrait, but also because of the clearly visible Ukrainian national elements in the clothing of the two young men.
The image vividly captures the atmosphere of the late Russian Empire, when interest in Ukrainian culture, folk costume, and national identity was gradually growing in the cities of Ukraine.
Who Is Depicted in the Photograph
The photograph shows two young men approximately 18 to 25 years old. Judging by their appearance and the carefully posed composition, they may have been:
brothers;
friends;
students;
young clerks or craftsmen.
Both are dressed in European-style urban suits, yet beneath their jackets one can clearly see embroidered Ukrainian shirts with traditional geometric ornamentation. The embroidery on the collars and chest areas is especially striking.
This combination of urban fashion and the traditional vyshyvanka was quite characteristic of the Ukrainian intelligentsia and educated youth of the early 20th century. During those years, the embroidered shirt was gradually transforming from rural attire into an important cultural symbol.
The young men wear city-style caps, possibly student or worker caps. One appears more confident and stern, while the second looks somewhat younger.
The photograph was clearly staged in a studio environment. The young men likely came dressed in their best clothing for an important commemorative portrait. At the time, such photographs were treasured family possessions.
The Photography Studio of V. Dukhnovsky in Kyiv
The reverse side reads:
“Photography of V. Dukhnovsky. Kyiv. B. Boulevard, house No. 5.”
This refers to Bibikovsky Boulevard, one of the principal streets of pre-revolutionary Kyiv. Today it is known as Taras Shevchenko Boulevard.
House No. 5 stood in a prestigious district near Saint Vladimir University, gymnasiums, apartment buildings, and commercial establishments. In the late 19th and early 20th centuries, Bibikovsky Boulevard was one of the cultural and social centers of Kyiv.
Photographer V. Dukhnovsky appears to have worked approximately during the 1900s and 1910s. Judging by the artistic style of the card and its elegant design, the studio catered primarily to the urban middle class: students, чиновники, teachers, clerks, and respectable townspeople.
The studio most likely flourished during the golden age of Kyiv studio photography before the First World War.
Description of the Reverse Side of the Card
The reverse side of the photograph is an excellent example of Art Nouveau graphic design from the early 20th century.
The central decorative element is a female allegorical figure rendered in the Art Nouveau style. She is depicted in flowing garments with long hair and ornamental floral motifs surrounding her figure. In her raised hand she holds a photographic card.
Such imagery was extremely popular during the Art Nouveau era and symbolized:
art;
beauty;
progress;
photography as a modern artistic medium.
The photographer’s surname is printed in large decorative lettering:
“V. Dukhnovsky.”
The old pre-reform spelling immediately transports the viewer into the atmosphere of Imperial Kyiv.
The overall design suggests that the photographer closely followed European artistic trends. Such decorative card backs were produced by quality printing houses and served as an important form of advertisement for photographic studios.
Kyiv During the Era of This Photograph
At the time this image was created, Kyiv was rapidly developing. The city’s population was growing quickly, new apartment houses were being built, electric trams had already become common, and photography was turning into a mass urban phenomenon.
Bibikovsky Boulevard was one of the city’s most prestigious streets. Elegant citizens promenaded there, while educational institutions, hotels, shops, and numerous photographic studios lined the boulevard.
Interestingly, it was precisely in early 20th century Kyiv that a new Ukrainian urban culture was beginning to emerge. Vyshyvankas, Ukrainian literature, theater, and music increasingly became part of educated urban life. Because of this, photographs like this are now perceived not merely as family portraits, but also as important visual evidence of the Ukrainian cultural awakening of that period.
Historical Value of the Photograph
Photographs of this kind are especially fascinating because they show real people against the backdrop of major historical transformations. These are not official portraits of generals or government officials, but ordinary young residents of Kyiv at the beginning of the 20th century.
Today such images help us understand:
how young people in pre-revolutionary Kyiv looked;
how urban fashion blended with national clothing traditions;
what the visual culture of Kyiv photographic studios looked like;
how Ukrainian urban identity gradually emerged.
Today these photographic cards have become important historical artifacts of old Kyiv, a cityscape that has largely disappeared.
Two Young Men in Vyshyvankas. A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
Two Young Men in Vyshyvankas. A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
- Вкладення
-
- A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
- 5456436666.jpg (139.67 Кіб) Переглянуто 51 раз
-
- A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
- 324332.jpg (61.34 Кіб) Переглянуто 51 раз
-
- A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
- 5678.jpg (140.48 Кіб) Переглянуто 51 раз
Re: Two Young Men in Vyshyvankas. A Photograph by V. Dukhnovsky from Pre-Revolutionary Kyiv
Двоє юнаків у вишиванках. Фотографія В. Духновського з дореволюційного Києва
Перед нами надзвичайно цікава та атмосферна фотографія дореволюційного Києва початку ХХ століття. Світлина була зроблена у фотоательє фотографа В. Духновського, який працював на Бібіковському бульварі у Києві. Фото є цінним не лише як київський студійний портрет, а й через виразно помітні українські національні елементи в одязі двох молодих чоловіків.
Світлина добре передає атмосферу пізньої російської імперії, коли в українських містах поступово зростав інтерес до української культури, народного одягу та національної ідентичності.
Хто зображений на фотографії
На фото бачимо двох молодих чоловіків приблизно 18–25 років. Судячи з зовнішності та постановки кадру, це могли бути:
брати;
друзі;
студенти;
молоді службовці або ремісники.
Обидва одягнені у міські європейські костюми, але під піджаками добре видно українські вишиті сорочки з традиційним геометричним орнаментом. Особливо помітна вишивка на комірах та нагрудній частині.
Таке поєднання міської моди й традиційної вишиванки було доволі характерним для української інтелігенції та освіченої молоді початку ХХ століття. У ті роки вишиванка поступово перетворювалася з селянського одягу на важливий культурний символ.
На головах юнаків міські кашкети, ймовірно студентського або робітничого типу. Один із них виглядає більш упевненим і суворим, інший здається молодшим.
Фотографія явно постановочна та зроблена у студійних умовах. Молоді люди, ймовірно, прийшли у своєму найкращому одязі для пам’ятного портрета. У той час такі фотографії були справжньою сімейною цінністю.
Фотоательє В. Духновського у Києві
На звороті вказано:
«Фотографія В. Духновського. Київ. Б. Бульвар, будинок №5».
Йдеться про Бібіковський бульвар, одну з головних вулиць дореволюційного Києва. Сьогодні це бульвар Тараса Шевченка.
Будинок №5 знаходився у престижному районі неподалік Університету святого Володимира, гімназій, прибуткових будинків та торговельних закладів. Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Бібіковський бульвар був одним із культурних та світських центрів Києва.
Фотограф В. Духновський, імовірно, працював у 1900-х та 1910-х роках. Судячи зі стилю оформлення картки та художнього дизайну, ательє орієнтувалося на міський середній клас: студентів, чиновників, викладачів, службовців та заможних містян.
Найімовірніше, фотоательє переживало розквіт саме у золотий період київської студійної фотографії перед Першою світовою війною.
Опис звороту фотокартки
Зворот фотографії є чудовим прикладом графічного стилю модерн початку ХХ століття.
Головним декоративним елементом виступає жіноча алегорична фігура у стилі Art Nouveau. Вона зображена у легкому вбранні з довгим волоссям та декоративними рослинними орнаментами навколо. У піднятій руці жінка тримає фотографічну картку.
Подібні образи були надзвичайно популярними в епоху модерну та символізували:
мистецтво;
красу;
прогрес;
фотографію як новий вид мистецтва.
Прізвище фотографа виконане великим декоративним шрифтом:
«В. Духновський».
Стара дореформена орфографія одразу переносить глядача в атмосферу імперського Києва.
Загальний дизайн свідчить про те, що фотограф уважно стежив за європейською художньою модою. Подібні звороти друкувалися у якісних типографіях та слугували важливою рекламою фотоательє.
Київ епохи цієї фотографії
У час створення цього фото Київ стрімко розвивався. Населення міста швидко зростало, будувалися нові прибуткові будинки, вже працював електричний трамвай, а фотографія ставала масовим міським явищем.
Бібіковський бульвар був однією з найпрестижніших вулиць міста. Тут прогулювалися заможні кияни, працювали навчальні заклади, готелі, магазини та численні фотографічні ательє.
Цікаво, що саме у Києві початку ХХ століття формувалася нова українська міська культура. Вишиванки, українська література, театр та музика дедалі активніше входили в життя освічених містян. Саме тому подібні фотографії сьогодні сприймаються не лише як родинні портрети, а й як важливе візуальне свідчення українського культурного відродження того часу.
Історична цінність фотографії
Такі світлини особливо цікаві тим, що показують звичайних людей на тлі великих історичних змін. Це не офіційний портрет генералів чи чиновників, а справжні молоді мешканці Києва початку ХХ століття.
Сьогодні подібні фотографії допомагають зрозуміти:
як виглядала молодь дореволюційного Києва;
як поєднувалася міська мода з національними традиціями;
якою була візуальна культура київських фотоательє;
як поступово формувалася українська міська ідентичність.
Нині подібні фотокартки стали важливими історичними артефактами старого Києва, значна частина якого вже безповоротно зникла.
Перед нами надзвичайно цікава та атмосферна фотографія дореволюційного Києва початку ХХ століття. Світлина була зроблена у фотоательє фотографа В. Духновського, який працював на Бібіковському бульварі у Києві. Фото є цінним не лише як київський студійний портрет, а й через виразно помітні українські національні елементи в одязі двох молодих чоловіків.
Світлина добре передає атмосферу пізньої російської імперії, коли в українських містах поступово зростав інтерес до української культури, народного одягу та національної ідентичності.
Хто зображений на фотографії
На фото бачимо двох молодих чоловіків приблизно 18–25 років. Судячи з зовнішності та постановки кадру, це могли бути:
брати;
друзі;
студенти;
молоді службовці або ремісники.
Обидва одягнені у міські європейські костюми, але під піджаками добре видно українські вишиті сорочки з традиційним геометричним орнаментом. Особливо помітна вишивка на комірах та нагрудній частині.
Таке поєднання міської моди й традиційної вишиванки було доволі характерним для української інтелігенції та освіченої молоді початку ХХ століття. У ті роки вишиванка поступово перетворювалася з селянського одягу на важливий культурний символ.
На головах юнаків міські кашкети, ймовірно студентського або робітничого типу. Один із них виглядає більш упевненим і суворим, інший здається молодшим.
Фотографія явно постановочна та зроблена у студійних умовах. Молоді люди, ймовірно, прийшли у своєму найкращому одязі для пам’ятного портрета. У той час такі фотографії були справжньою сімейною цінністю.
Фотоательє В. Духновського у Києві
На звороті вказано:
«Фотографія В. Духновського. Київ. Б. Бульвар, будинок №5».
Йдеться про Бібіковський бульвар, одну з головних вулиць дореволюційного Києва. Сьогодні це бульвар Тараса Шевченка.
Будинок №5 знаходився у престижному районі неподалік Університету святого Володимира, гімназій, прибуткових будинків та торговельних закладів. Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Бібіковський бульвар був одним із культурних та світських центрів Києва.
Фотограф В. Духновський, імовірно, працював у 1900-х та 1910-х роках. Судячи зі стилю оформлення картки та художнього дизайну, ательє орієнтувалося на міський середній клас: студентів, чиновників, викладачів, службовців та заможних містян.
Найімовірніше, фотоательє переживало розквіт саме у золотий період київської студійної фотографії перед Першою світовою війною.
Опис звороту фотокартки
Зворот фотографії є чудовим прикладом графічного стилю модерн початку ХХ століття.
Головним декоративним елементом виступає жіноча алегорична фігура у стилі Art Nouveau. Вона зображена у легкому вбранні з довгим волоссям та декоративними рослинними орнаментами навколо. У піднятій руці жінка тримає фотографічну картку.
Подібні образи були надзвичайно популярними в епоху модерну та символізували:
мистецтво;
красу;
прогрес;
фотографію як новий вид мистецтва.
Прізвище фотографа виконане великим декоративним шрифтом:
«В. Духновський».
Стара дореформена орфографія одразу переносить глядача в атмосферу імперського Києва.
Загальний дизайн свідчить про те, що фотограф уважно стежив за європейською художньою модою. Подібні звороти друкувалися у якісних типографіях та слугували важливою рекламою фотоательє.
Київ епохи цієї фотографії
У час створення цього фото Київ стрімко розвивався. Населення міста швидко зростало, будувалися нові прибуткові будинки, вже працював електричний трамвай, а фотографія ставала масовим міським явищем.
Бібіковський бульвар був однією з найпрестижніших вулиць міста. Тут прогулювалися заможні кияни, працювали навчальні заклади, готелі, магазини та численні фотографічні ательє.
Цікаво, що саме у Києві початку ХХ століття формувалася нова українська міська культура. Вишиванки, українська література, театр та музика дедалі активніше входили в життя освічених містян. Саме тому подібні фотографії сьогодні сприймаються не лише як родинні портрети, а й як важливе візуальне свідчення українського культурного відродження того часу.
Історична цінність фотографії
Такі світлини особливо цікаві тим, що показують звичайних людей на тлі великих історичних змін. Це не офіційний портрет генералів чи чиновників, а справжні молоді мешканці Києва початку ХХ століття.
Сьогодні подібні фотографії допомагають зрозуміти:
як виглядала молодь дореволюційного Києва;
як поєднувалася міська мода з національними традиціями;
якою була візуальна культура київських фотоательє;
як поступово формувалася українська міська ідентичність.
Нині подібні фотокартки стали важливими історичними артефактами старого Києва, значна частина якого вже безповоротно зникла.