Тризуб Володимира Великого в Софії Київській — короткий огляд статті Надії Нікітенко

Digital library of historical books, memoirs, military publications and archival literature.
Відповісти
Аватар користувача
Tavria
Site Admin
Повідомлень: 84
З нами з: Чет травня 07, 2026 6:05 pm
Контактна інформація:

Тризуб Володимира Великого в Софії Київській — короткий огляд статті Надії Нікітенко

Повідомлення Tavria »

Попалася цікава наукова стаття Надії Нікітенко, присвячена одному з головних символів України — тризубу князя Володимира Великого та його зв’язку із Софією Київською.

Авторка нагадує, що тризуб є не лише сучасним державним гербом України, а насамперед родовим знаком князя-хрестителя Руси-України Володимира Великого. Саме його знак був узятий за основу сучасного герба України.

У статті зазначається, що до нашого часу дійшли:

* 11 золотих монет Володимира;
* майже 400 срібників із його знаком.

На монетах тризуб зображався поруч із князем та супроводжувався написами:
«Владимир на столі» та «А се його срєбро».

Нікітенко підкреслює, що тризуб був не просто декоративним символом, а знаком влади, суверенітету та династичної спадкоємності Рюриковичів. Кожен князь дещо змінював знак, створюючи власну варіацію родового символу.

Особливо цікавою є думка авторки про сакральний характер тризуба. Вона наголошує, що символіка тризуба з давніх часів асоціювалася з вищою небесною владою та особливим статусом правителя.

Центральне місце у статті займає Софія Київська. На переконання Надії Нікітенко, ідея тризуба генетично пов’язана саме з головним храмом Руси-України — Софією Київською.

Авторка вкотре відстоює свою відому концепцію раннього датування собору. Вона вважає, що Софію Київську було закладено не у 1037 році Ярославом Мудрим, як традиційно писала радянська та російська історіографія, а значно раніше — у 1011–1018 роках, ще за князя Володимира Великого.

Нікітенко посилається на хроніку німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького, який уже у 1017–1018 роках згадував Софію Київську як діючий митрополичий храм та резиденцію київського митрополита.

Авторка також критикує пізні літописні редакції, створені в інтересах Ярослава та його нащадків, і вважає, що саме Володимир Великий був справжнім засновником Софії Київської, а Ярослав лише завершив її оздоблення мозаїками та фресками.

У статті багато уваги приділено тому, що тризуб був не просто знаком князя, а одним із фундаментальних символів української державності, який пережив тисячоліття та зберіг свою актуальність до сьогодні.

Робота цікава не лише як дослідження символіки тризуба, а й як частина ширшої дискусії про походження Софії Київської, ранню історію Руси-України та роль Києва як головного політичного й духовного центру держави Володимира Великого.
Вкладення

[Розширення pdf було заборонено, вкладення більше недоступне]

Відповісти