На форумі з’явився цікавий матеріал дослідниці Надії Нікітенко, присвячений ранній архітектурі Софії Київської та особливостям влаштування фундаментів і смальтової підлоги собору. Стаття базується на археологічних дослідженнях, ручному бурінні та аналізі давньої топографії Старого Києва.
Авторка звертає увагу на те, що Софійський собор був побудований не на рівній поверхні, як вважалося раніше, а на складному вододільному гребені між ярами стародавнього Києва. Саме це, на її думку, визначило орієнтацію храму, особливості фундаментів і навіть конструкцію знаменитої смальтової підлоги.
У роботі також детально описуються:
археологічні зондажі у соборі;
рівні стародавньої підлоги;
система давніх ярів навколо Софії;
інженерні рішення будівничих XI століття;
питання датування Софії Київської 1011–1018 роками.
Особливо цікаво виглядає теза про те, що будівничі Софії орієнтували храм відповідно до природного рельєфу місцевості, а не лише за церковною традицією. Це дозволяє інакше поглянути на містобудування княжого Києва доби Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Матеріал буде цікавий усім, хто цікавиться:
історією Софії Київської;
археологією Києва;
давньоруською архітектурою;
історичною топографією;
раннім християнським мистецтвом Русі.
Повний текст дослідження доступний у PDF-файлі для завантаження та ознайомлення
Фундаменти та смальтова підлога Софії Київської: новий погляд на будівництво головного храму Русі
Фундаменти та смальтова підлога Софії Київської: новий погляд на будівництво головного храму Русі
- Вкладення
-
[Розширення pdf було заборонено, вкладення більше недоступне]